Категорія:  Каталог товарів та послуг  -> Деревообробка та пиломатеріали Ціна: від 40,0 грн.

Антисептування дерев'яних конструкцій

Поразка елементів дерев'яних конструкцій будинковими грибами, червицями завдає великої шкоди народному господарству. Деревина загниває внаслідок зараження й розвитку в ній дереворазрушающих грибів. Розвиток грибів в елементах конструкцій будинків відбувається за певних умов. Особливо посилено домовики гриби розвиваються в деревині, що має підвищену вологість (30...60%). У приміщенні будинків гриби розвиваються при поганім провітрюванні усередині конструкцій (підпілля й ін.).

Заходу щодо боротьби з поразкою дерев'яних деталей і виробів, а також конструкцій з них повинні проводитися при будівництві й експлуатації будинків. Захист деревини від загнивання проводиться різними методами, але найбільш істотними з них є конструктивна й хімічна захисти

Конструктивний захист деревини полягає в створенні таких експлуатаційних умов роботи конструкцій, при яких забезпечуються достатній ступінь сухості й систематичний провітрювання елементів з деревини

Для огородження повітряно-сухої деревини від зволоження не можна допускати безпосереднього примикання опор дерев'яних конструкцій до кам'яної кладки, бетону й т.п. Усі дерев'яні частини, що стикаються із кладкою, ізолюють водонепроникним матеріалом (толем, руберойдом і т.п.).

Шар утеплювача дерев'яних стін будинку потрібно із внутрішньої сторони обгороджувати пароізоляційними матеріалами (пергамін, толь, руберойд, плівка й ін.), завдяки чому стіна не зазнає конденсаційному зволоженню, що виникає внаслідок різниці температур і вологості зовнішнього й внутрішнє повітря

Хімічний захист деревини від загнивання полягає в обробці її антисептиками

Антисептики, застосовувані для обробки дерев'яних елементів будинків, повинні мати більшу токсичність до грибів, комах і разом з тим не повинні впливати на здоров'я робітників. Антисептики бувають водорозчинні (фтористий натрій, кремнефтористый амоній), маслянисті (сланцеве масло, кам'яновугільні масла) і розчинні в органічних розчинниках (пенохлорфенол, нафтенат міді).

Деревину просочують антисептиками під зовнішнім тиском ― в автоклавах і без тиску ― у ваннах, пастами й др.

Деревину, що підлягає антисептуванню, очищають від бруду, снігу, полої, очищають від кори й від лубу, розсортовують по породах, вологості, розмірах. З метою збільшення глибини проникання антисептика деревину, що важко просочується (ядро сосни, ялини, ялиці) попередньо наколюють

У гарячих і холодних ваннах елементи дерев'яних конструкцій просочують водяними розчинами антисептиків або маслянистими антисептиками. При просочуванні водними антисептичними розчинами деревину завантажують у ванну, яку заповнюють, гарячим водяним розчином антисептика температурою 90...95°С. Час витримки в гарячому розчині залежить від вологості деревини і її розтину Рівень розчину повинен бути вище рівня деревини на 80...100мм. По закінченню витримки деревини, гарячий розчин у тій же ванні заміняють протягом 5...7хв холодним розчином температурою 20...30°С. або переносять деревину в іншу ванну з холодним розчином

При просоченні деревини маслянистими антисептиками температура в гарячій ванні повинна бути, 95...100°С., а в холодній ― 40...50°С. Якість просочення характеризується глибиною проникання антисептика в деревину. При просоченні у ваннах з попереднім підігрівом деревина берези, бука, тополі, осики, вільхи, а також заболонь сосни й кедра повинні бути просочені водяними розчинами антисептиків на глибину не менш 5мм, а маслянистими антисептиками ― на глибину не менш 10мм; деревина ядра сосни, кедра їли, ялиці ― на глибину не менш 2мм. Глибину проникання антисептиків, що офарблюють деревину, визначають по цвіту деревини, а глибину проникання безбарвних (фтористих) антисептиків ― індикаторами. Антисептичні пасти, застосовувані для обробки дерев'яних конструкцій, діляться на марки 100 і 200, у яких зміст фтористого натрію відповідно рівно 100 і 200г/м², і на марки 150 і 300, у яких зміст бури відповідно рівно 150, 300г/м².

Пасту наносять на всю поверхню конструкції, що має вологість нижче 35...50%, і витримують в умовах, що виключають просихання в період проникання в деревину; потім виконують гідроізоляцію конструкцій і вводять в експлуатацію без витримки

Поверхневу антисептичну обробку елементів дерев'яних конструкцій пастами марки 100 роблять за допомогою фарбопультів або гідропультів, або зануренням у ванну з пастою, а пасту марки 200 наносять спеціальними механізмами або кистю. Наносити пасту на поверхню деревини випливає рівномірним шаром без пропусків

У зимовий час пасту перед нанесенням підігрівають до температури 40...50°С., обробка деревини повинна проводитися при температурі не нижче 10°З.

Ремонт елементів будинків, уражених будинковими грибами, проводять звичайно влітку, тому що в цю пору року дерев'яні конструкції будинків просушуються найкраще. Для боротьби з будинковими грибами необхідно провести наступне: усунути можливості зволоження деревини в конструкціях, просушити й провітрити приміщення, вилучити уражені грибами ділянки деревини

Для видалення ураженої частини елементів будинків треба розкрити конструкції й вилучити не тільки явно уражену деревину, але й прилягаючу до неї на відстані до 0,5м здоровішу частину деревини. Уражені елементи деревини й сміття знешкоджують на місці розкриття 5...10%-ным розчином мідного або залізного купоросу, після чого сміття й уражену деревину спалюють, не допускаючи їх для використання як дров, тому що вони можуть послужити джерелом повторного зараження елементів будинку. Верхній шар неорганічного засипання товщиною не менш 100мм і сміття з підпілля, зараженого грибами, видаляють і антисептируют 10 %-ным розчином залізного купоросу, після чого закопують удалині від будинку в землю на глибину не менш 0,5м.

Нове засипання до укладання антисептируют сухим хлорним вапном у кількості 0,2кг на 1м² підпілля. Кам'яні або цегельні елементи, стіни фундаментів, стовпчики, що примикають до зараженої деревини, акуратно очищають від грибних утворів і обпалюють паяльною лампою

Замість вилучених дерев'яних елементів застосовують нову деревину вологістю до 20%, очищену від кори й лубу. До установки на місце нові елементи антисептируют пастою 200.

Антисептики ― отруйні речовини, небезпечні для здоров'я людини, тому при роботі з ними потрібно бути дуже обережними. Готовлять антисептичні розчини на спеціальних відкритих майданчиках, робітники повинні перебувати з навітряної сторони. Стороннім особам перебувати на цьому майданчику забороняється. Робітники, що наготовлюють розчини, забезпечуються протигазами або респіраторами, окулярами й гумовими рукавичками. Ванни для антисептування повинні мати кришки